Останнім часом я замислювалась над співвідношенням між моїми «так» і «ні» у відповідь на прохання.
Переважно, я думала над тим, як часто я кажу «так», і як часто я кажу «ні». Я навіть намагаюся піти на крок вперед, щоб розглянути наслідки того, як я кажу “так” і як я кажу “ні” у відповідь на запитання і прохання.
Занадто часто, я думаю, що таке просте слово може вплинути на оточуючих нас людей. Тому мені б хотілось дослідити різні способи, як ми говоримо “так” і “ні”, та відмінності між ними.
Коли відповідаємо “Ні” на прохання
Так…
Ви говорите людині, яка щось попросила, що вона має повну свободу та контроль над тим, про що просила. Людина залишається задоволеною, бо отримала «так», проте також має враження, що вас насправді не так цікавить те, що вона сподівається зробити / або досягти. Просто сказати “так” надає мало підказок та мінімальні інвестиції з вашого боку. Це може призвести до того, що людина, яка звертається із проханням, схильна сумніватися у вашій підтримці.
Так, але….
Ви говорите людині, яка щось попросила, що ви згодні. Але ви насправді не довіряєте або не маєте повної впевненості у тому, чого саме вона намагається досягти. “Але”, яке ви додали, містить або обмеження, або умови, які не залишають людині остаточного контролю над тим, чого вона намагається досягти. Ця людина радіє, що отримала згоду. Проте вона також усвідомлює, що з іншого боку існує дискомфорт, який ставить перед завданням обмеження.
Так, і…
Ви говорите людині, яка висловила прохання, що ви щасливі і відчуваєте заохочення, що вона зацікавлена у виконанні цього завдання. “І”, яке ви додали, додає людині свободи та автономії перенести завдання на наступний рівень. Адже вона знає, що має вашу повну підтримку. Коли ви додаєте “і”, це виявляє азарт і додає людині впевненості, оскільки ви визнаєте, що це гарна ідея, гідна подальшого розвитку.
Коли відповідаємо “Ні” на прохання
Ні…
Ви кажете людині, яка висловила прохання, що ви не підтримуєте та не зацікавлені у виконанні цього завдання. Ви також говорите цій людині, що не довіряєте їй. Настільки, щоб насправді надати будь-яке обґрунтування чи аргументацію, чому ви сказали “ні”. Через таке одне «ні» людині буде складно коли-небудь знов звернутися до вас із пропозицією чи ідеєю, яку вона хотіла втілити.
Ні, але…
Ви говорите людині, яка звернулася з проханням, про те, що її оригінальна ідея може бути помилковою. Можливо, не варто її здійснювати, але все ще є промінь надії. Спочатку це висловлювання може бути невтішним. Але ви залишаєте невеликий промінь надії, щоб людина покращила свою ідею подумала про те, щоб повернутися і спробувати ще раз. Порада: якщо ви завжди відповідаєте “ні, але”, тоді люди з часом перестануть звертатися до вас. Тому, якщо ви використовуєте вислів “ні, але”, використовуйте його обережно і лише тоді, коли ви справді це маєте на увазі.
Ні, і…
Ви відповідаєте людині, що не тільки не існує жодних шансів на реалізацію цієї ідеї, але й дуже мало шансів отримати їх у майбутньому. “І” з “ні” насправді вибиває ґрунт з-під ніг і позбавляє впевненості. Це гарантує, що вони ніколи не звернуться до вас із проханням. Якщо ви прагнете створити середовище та культуру, де люди виконують лише мінімум і саме те, про що їх просять та не більше, тоді використовуйте твердження „ні, і” (“ні, і більше того…”).
Отже, наступного разу, коли хтось запитає вас, чи може він щось зробити, подумайте, як ви реагуєте. І що б ви не робили, будьте обережні зі своїми словами, тому що вони просто можуть означати більше, ніж ви думаєте…
*******************************************************************
Переклад – Вікторія Дюкова
Оформлення ілюстрацій – Інна Калмикова
