Розвиток емоційного інтелекту у хоумскулінгу: чому емоційний інтелект важливий, і чому дім – найкраще місце для його розвитку

0
458

Коли ми оцінюємо успіх наших зусиль у домашній формі освіти (хоумскулінг, homeschooling), ми, як правило, зважаємо на оцінки, варіанти подальшого навчання для учнів після закінчення середньої школи та можливості працевлаштування. Це гарні цілі, до яких слід прагнути, але як щодо EQ (емоційний інтелект)? Чи знаєте ви, що емоційний інтелект вашої дитини може бути настільки ж важливим, якщо не БІЛЬШ важливим, як і IQ?

По-перше, що таке EQ? EQ, або емоційний інтелект, кількісно визначається здатністю людини:

1. знати свої емоції,

2. управляти своїми емоціями,

3. мотивувати себе,

4. розпізнавати емоції в інших і

5. справлятися зі стосунками.

При цьому, якщо IQ та особисті риси (характер) вважаються в основному стабільними і незмінними, то EQ сприймають як повністю піддатливий і пластичний. Це означає, що емоційний інтелект можна розвивати. Учні можуть навчитися бути більш емоційно розумними. І це чудова новина.

Дослідження показують, наскільки важливим є високий емоційний інтелект у визначенні успіху людини в житті. Наприклад, згідно зі статистикою на talentsmart.com, емоційний інтелект відповідає за 58% вашого успіху на роботі. 90% провідних бізнес-лідерів мають високий емоційний інтелект, і тестування показало, що за кожен пункт зростання емоційного інтелекту зарплата людини зростала на 1300 доларів. Насправді працівники з високим рівнем емоційного інтелекту заробляють в середньому на 29000 доларів на рік більше. Але гроші – це не все. З академічної точки зору, діти з високим EQ проходили тестування і мали кращі результати в тестах з математики та грамотності незалежно від рівня IQ. Зараз вважають, що EQ є більшим показником шкільного успіху, ніж когнітивні здібності.

Через це багато шкіл намагаються включити навчання емоційного інтелекту до свого розкладу. Програми SEL (соціального та емоційного навчання) вплетені у навчальну програму для збільшення уваги на емоційний та соціальний розвиток учнів. Середні школи розробляють факультативи з емоційного інтелекту, щоб підготувати учнів до навантажень в університеті та на роботі. Компанії впроваджують спеціальні тренінги для персоналу. Однак, як ми побачимо, ці риси та навички набагато легше набути та удосконалити вдома, ніж у школі чи на робочому місці.

Тим не менш, ви можете запитати: чи емоційне та соціальне навчання насправді є важливим? Мої діти  добре навчаються. Чому нам потрібно зосередитись на емоційному інтелекті?

Висновки, пов’язані з емоційним здоров’ям дітей, трохи лякають. Не всі наші діти добре справляються. Кожна четверта дитина повідомляє про переживання стресу, тривожності і депресії. Незалежно від того, проявляється це в постійних суперечках, болях у животі, головних болях, проблемах зі сном, зниженні апетиту чи відсутності цікавості, стрес є проблемою для наших дітей. І нам потрібно допомогти їм навчитися керувати цими станами. Розвиток емоційного інтелекту дозволяє більш конструктивно реагувати на різноманітні обставини життя та на проблеми у міжособистісних стосунках.

Які елементи емоційного інтелекту нам слід розвивати? Варіантів багато, але ось чудовий список для початку.


Самоусвідомлення – запитайте їх, якими, на їхню думку, є їхні сильні та слабкі сторони? Запитайте їх, як вони почуваються?

Прийняття власних рішень – сформулюйте завдання або проєкт (наприклад, запрошення друзів на вечерю). Поцікавтеся, в чому полягає процес прийняття рішень і які кроки їм потрібно врахувати. А потім нехай виконають власний план. Обговоріть успіх чи провал цього плану, це допоможе зрозуміти що треба зробити наступного разу.

Управління почуттями – створіть їм можливості для розвитку самоконтролю та навички відтерміновувати реакції. Раціональне усвідомлення настає після емоційної реакції, тому важливо навчитися контролювати цю початкову імпульсивну, емоційну реакцію.

Робота зі стресом. Будьте гарним прикладом управління стресом. Пам’ятайте, що погана поведінка часто є наслідком накопичення стресу. Навчіть їх використовувати спорт, музику, молитву тощо як способи вивільнення власних негативних емоцій.

Емпатія – попросіть їх зважати на досвід та світогляд інших людей, а також поясніть вашій дитині як приймати рішення чи реагувати на щось відповідно до почуттів інших.

Спілкування – навчіться як дізнаватися коли говорити, про що говорити та з ким говорити. Рольові ігри вдома один з одним, з бабусями та дідусями, з ведмедиками! Переглядайте фільми та оцінюйте типи взаємодій, зображених на екрані. Практикуйте вдумливі розмови, пам’ятаючи як про тон, так і про значення ваших слів.

Як сім’ї, що навчаються вдома, ми маємо справжню перевагу, знаходячи час і можливість інтегрувати навчання емоційного інтелекту у щоденний розклад. Там, де державним школам потрібно намагатись застосовувати SEL у своїх повсякденних уроках, сімейні школи вдома можуть легко включити ці розмови та уроки у повсякденне життя. Вдома у вас є час наодинці з дитиною, і це дозволяє вам почути, як у них справи, спостерігати за їхньою реакцією на події. Ви маєте гнучкість, щоб зупинитися та обговорити негативну взаємодію (з братами та сестрами, з приводу шкільного предмету або щодо неприємного досвіду) прямо зараз. Є багато можливостей практикувати емпатію, розвивати навички спілкування та збільшувати особисту відповідальність із братами та сестрами. Ваша дитина може йти на ризики для розвитку впевненості у собі без тиску конкуренції та порівняння з іншими однокласниками. Багато хто з батьків обирає навчання вдома для того, щоб прищепити дітям свою особисту мораль та цінності; EQ – просто логічне продовження цього.

Батьки, які навчають вдома, відчувають великий тиск, щоб діти після домашнього навчання були ОК, «достатньо нормальними». На якомусь рівні ми хочемо, щоб наші діти були найрозумнішими дітьми. Але, розум це ще далеко не все. Якщо наші діти не мають соціальної та емоційної сили,  здатності управляти стресом та міжособистісними стосунками, то чи справді ми досягли успіху? Переваги розвитку EQ великі. Найкраще місце навчитися емоційного інтелекту – власний дім.

*******************************************************************

Джерело

Переклад – Тетяна Коршун

Оформлення ілюстрацій – Інна Калмикова


НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here