У 2015 році в Лондоні було втілено у життя чудову ініціативу – створення Музею емпатії. В його основу було покладено буквальне втілення виразу «Walk a mile in someone else’s shoes» (який можна перекласти як «пройти милю у чиїхось черевиках»). В англійській мові він означає приблизно те ж саме, що й поставити себе на чиєсь місце чи влізти в чиюсь шкуру в українській.
Філософ та письменник, автор книги «Емпатія: Чому вона має значення і як її розвинути» (Empathy:Why It Matters, and How to Get It) Роман Кржнарик звернувся до Клер Петі з пропозицією створити емпіричний художній простір, який допомагатиме відвідувачам побачити світ очима іншої людини.
У «Взуттєвому магазині» – оформленому у вигляді великої картонної коробки – вам підберуть пару черевиків, які, насправді, раніше належали комусь іншому. Та спорядять записом голосу людини, яка до того носила ці черевики. Після чого відвідувач має можливість прогулятися у них, слухаючи розповідь власника черевиків. Такий досвід взаємодії на фізичному рівні, прослуховування аудіо-запису та приватності справляє на відвідувачів чарівний ефект. І дозволяє зрозуміти, що емпатія не лише змінює якість наших особистих стосунків, а й впливає на вирішення таких глобальних викликів як упередження, конфлікти та нерівність.
На думку відвідувачів музею, емпатія – одна з тих речей, якою не так вже й легко «забезпечити». І цей спосіб – на власному тілі відчути, як ведеться іншій людині – один із найкращих, щоб емпатію розвивати. Створити зв’язок із іншою людиною та помітити людяність в інших.
На думку Клер Петі, всі люди є емпатійними. І всім лише потрібен шанс, щоб цю емпатію виразити. Адже в умовах сучасного світу емпатія стає все більш і більш затребуваною. І саме емпатія може зробити світ кращим.
Більше інформації про Музей Емпатії та його проекти ви можете знайти за цим посиланням: https://www.empathymuseum.com/index.html#whoweare
