Лист ірландки-вчительки, яка з родиною проживає у Китаї.

0
3765

Минуло трохи часу від моменту, коли я опублікувала свій останній допис – тоді ми ще були на карантині. І оскільки останнім часом я отримала багато листів з запитаннями, думаю, прийшов час розповісти, що відбувається в нашому житті зараз.

Ми якраз закінчуємо 7-й тиждень онлайн-курсу (E-Learning), сім тижнів перебування переважно вдома, сім тижнів невизначеності. Ми здорові, ми щасливі і смиренні.

Зараз нам дозволено вільно пересуватися із зеленим QR-кодом, який ми показуємо, коли нам міряють температуру. Міряють температуру зараз майже усюди, це вже стало елементом буденності, чимось звичним. Наразі більшість ресторанів і торгових центрів відкриті, і до нашого міста повертається життя.

Поки ми спостерігаємо, як решта світу тільки починає свій період карантину, ось кілька порад, заснованих на моїх роздумах протягом останніх семи тижнів:

1. Прийміть, що у вас немає контролю над ситуацією. Відпустіть будь-які думки та намагання запланувати занадто багато на наступні кілька місяців. Все змінюється дуже швидко. Не гнівайтесь на систему і не дратуйтесь. Коли рівень вашої тривожності знизиться, ви зможете взяти від ситуації все можливе. Прийміть, що наразі є як є, і це принесе полегшення.

2. Намагайтеся не слухати / читати / дивитися занадто багато новин у ЗМІ. Це БУДЕ зводити вас з розуму. Існує така річ як “занадто”!

3. Відчуття спільноти, яке було у мене весь цей час, просто неймовірне. Я могла вибирати, на кого я хочу витрачати свою енергію – кому хочу зателефонувати, надіслати повідомлення та з ким зв’язатися. І я відкрила для себе, що якість моїх стосунків покращилася.

4. Цінуйте цей вимушений період “простою”. Коли взагалі у вас була б така нагода? Я буду сумувати за цим часом, коли ми повернемося до швидкого темпу “реального світу”.

5. Час минає швидко. Я все ще не навчилася грати на ойкулеле, хоча і планувала. І все ще не передивилась купу фільмів, які планувала.

6. Я вчителька і стосунки, які я вибудувала за цей час зі своїми учнями, продовжують розгортатись в усій красі. Я обожнюю спостерігати за тим, наскільки самостійними вони виростають; записуючи на відео свої відповіді на домашні завдання і водночас розвиваючи життєво важливі навички, такі я баланс, прийняття ризиків, вирішення проблем, – те, що навіть нам, дорослим, все ще потрібно розвивати.

7. Ми навчаємось цінувати дрібнички: сонячне світло, яке ллється через шибку вікна, квіти, які квітнуть назустріч сонцю, і можливість насолоджуватися кавою в кафе.

Тим, хто тільки починає цю подорож, хочу сказати: ви пройдете цей шлях, ви впораєтесь. Слухайте те, що вам кажуть, дотримуйтесь правил і пильнуйте один одного. У кінці тунелю є світло.

Переклад і редагування – команда Empatia.pro

Фото (Image Source): CSG Womens Thermals


НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here