Як cформувати емоційний інтелект у вашої дитини

0
4157

Ви, напевно, чули термін “емоційний інтелект” багато разів, але що це таке насправді? І чому важливо для дітей розвивати свій емоційний інтелект?

Емоційний інтелект, або емоційний фактор (EQ) є “здатністю людини ідентифікувати, оцінювати, контролювати і виражати свої емоції.” А це допомагає нам спілкуватися з іншими людьми, вести переговори і виробляти чіткі моделі мислення.

Провідний психолог і автор Даніель Гоулман стверджує в своїй книзі «Емоційний інтелект: Чому він важливіший, ніж IQ» (1996), що EQ є більш важливим показником того, наскільки успішною людина є, ніж IQ. Революційні ідеї Гоулмана щодо науки про EQ дали початок рухові в напрямку включення EQ в різноманітні організації і шкільні програми.

IQ визначає академічний інтелект людини, в той час як EQ визначає емоційний інтелект – здатність людини взаємодіяти з іншими людьми або «соціальний інтелект». Люди з високим рівнем IQ не завжди володіють соціальним інтелектом, і їм може бракувати навичок, щоб бути успішним у багатьох робочих ситуаціях.

Згідно зі статтею Forbes в 2013 році  “дослідження, проведені Технологічним інститутом Карнегі, визначили, що 85 відсотків фінансового успіху досягається завдяки вмінням зі сфери «людської інженерії», які включають вашу особистість, вміння спілкуватися, вести переговори і лідерські якості. І тільки 15 належить “технічним знанням”. Люди з сильним EQ стають хорошими лідерами і менеджерами, і краще себе проявляють під час спільної роботи в командному середовищі.

Якщо ми виховуємо EQ у наших дітях з раннього віку, ми готуємо їх добре спілкуватися, розвивати міцні відносини, вести переговори у складних ситуаціях, бути лідерами у своїй галузі і, як стверджує   РозумнимТалантом (TalentSmart), навіть заробляти більше грошей. Вони будуть більш емпатійними і співчутливими до своїх друзів, партнерів і власних дітей, відносимуться простіше до інших і матимуть більше самоусвідомлення.

Чи можемо ми навчити наших дітей емоційному інтелекту?

Абсолютно. Деякі діти більш інстинктивно настроєні на свій власний EQ і готові мати справу з новими або інакшими ситуаціями і людьми. Інші мають більш низький EQ від самого початку, і нам потрібно навчати їх більш цілеспрямовано. Незважаючи на це, всі діти мають потребу у розвитку свого  EQ, а також його підтримці на мінному полі емоційних переживань, під час свого зростання.

З моменту свого створення система освіти сильно зосереджена на розвитку IQ і поліпшенню дитячих інтелектуальних здібностей. Проте, з моменту появи руху EQ, заснованого Даніелем Гоулманом у 1996 році, в багатьох школах зараз вчать дітей визначати свої власні емоції і сприймати емоції інших людей навколо них. Тим не менш, багатьом освітнім установам слід пройти ще довгий шлях, і тому батьки повинні відігравати ключову роль у розвитку EQ своїх дітей.

Ось чотири способи формування емоційного інтелекту вашої дитини:

1. Допоможіть вашій дитині усвідомити свої власні емоції.

Після того, як ви допомогли своїм дітям назвати свої власні емоції, чи це розгубленість або гнів, чи це розчарування, вони можуть оволодіти своїми емоціями. Тут ви не тільки назвете те, що вони відчувають, але і в якому контексті це впливає на інших. Коли вони засмучені або збентежені, попросіть їх описати те, що вони відчувають або написати про це чи намалювати. Робіть це часто, щоб вони дізналися, як це – почуватися сумним або сердитим, або розгубленим, і вони навчаться називати свої власні емоції. Не забудьте робити це також і з хорошими емоціями. Учитель початкових класів моєї доньки використовує емоційні образи плюшевих ведмедиків, і діти вибирають собі того ведмедика, який настрій вони відчувають. Вони розповідають, що змусило їх відчувати себе таким чином, і пояснюють емоцію. Наприклад, моя донька вибрала щасливого ведмедя, тому що вона відчувала себе щасливою після гри на гойдалках зі своїми друзями.

2. Говоріть про свої власні емоції з вашою дитиною.

Кращий спосіб розвивати емоційний інтелект – показати його. Розкажіть своїм дітям, що ви відчуваєте, і дайте їм можливість відчути це на собі. Ми часто думаємо про емоції, коли вони великі і їх важко пережити,- такі як розчарування, сум чи гнів, і ваші діти, швидше за все, знатимуть, коли ви відчуваєте будь-яку з них. Ви також можете продемонструвати, як ви справляєтеся з вашими власними великими емоціями і «справляєтесь» з гнівом чи розчаруванням. Важливо говорити також і про позитивні емоції. Наприклад, я почуваюся щасливим сьогодні, тому що ми щойно купили будинок. Поясність їм, що це означає для вас. І покажіть, як ваші емоції можуть вплинути на них. У батьків емоції можуть бути спричинені або викликані чимось, що, можливо, зробила їхня дитина (добрим чи поганим). І дуже важливо тут пам’ятати, що не слід звинувачувати свою дитину за те, що ви  сердитеся або вам сумно – не вона зробила вас сердитим  – ви розсердилися самі. Це безцінний досвід, якого треба навчити наших дітей, однак цю концепцію важко зрозуміти самим дорослим, а дітям – ще важче. Як тільки вони зрозуміють, як їх триггер діє на вас та інших людей, їм буде значно легше контролювати свої емоції.

3. Впізнавайте настрій або почуття у вашому домі.

Настрій і почуття змінюються всередині вашого дому. Якщо ви запросили гостей, в ньому, можливо, пануватимуть веселощі та радість. Якщо ви прокидаєтеся в неділю вранці і в будинку тихо, у вас може виникнути відчуття спокою і розслабленості. Обговоріть ці відмінності з вашими дітьми. Дозвольте їм розпізнати різні настрої всередині вашого будинку і подивитися, як їх власні емоції впливають на те, що відбувається в будинку. На якомусь етапі, особливо в святкові дні, настрій зашкалює так, що може вибухнути, і саме тоді поведіть своїх дітей до парку чи зруйнуйте цей шаблон якимось іншим чином – обговоріть це з вашими дітьми.


4. Впізнавайте почуття і настрій або почуття, коли ви відвідуєте різні місця.

Увійшовши до переповненого торгового центру, ви «відчуєте себе» інакше, ніж на дитячому майданчику. Поговоріть зі своїми дітьми про різні настрої. У сонячний, жаркий день ми відчуваємо себе інакше, ніж в дощовий, холодний день, і кожна людина відчуває це по-своєму. Коли наближалося літо, я запитав своїх власних дітей, яка пора року їм подобається найбільше. Двоє сказали, що літо, один відповів, що зима, тож ми дослідили, чому саме нам подобалась кожна з них, дійшли до спогадів та того, чим ми тоді займалися, але, переважно, про настрій. Двом подобалося бути на відкритому повітрі, щоб можна було побігати навкруги та з меншою кількістю людей, у спокійнішій атмосфері. Один любив зиму, бути в домі і грати ігри з нами, тому що це приносило щастя і веселощі. Кожен міг пояснити свої почуття чи емоції, які відчував під час тої чи іншої пори року.

Випробуйте це заняття з новими і знайомими місцями, куди ви йдете в різний час. Якщо ви йдете в супермаркет, і там дійсно шумно, запитайте в них, який у них настрій, а потім, якщо ви йдете туди наступного разу, і там дійсно тихо, у них буде інший настрій.

Усвідомлення своїх емоцій та настроїв, які відчуваються чи сприймаються у різних ситуаціях, допомагатиме вашій дитині оцінити емоційний інтелект кожного місця.

Якщо вони розпочали навчання в новій школі, вони будуть знати, який тут настрій, або якщо щось змінюється протягом дня в школі, вони будуть в змозі впоратися з цим набагато легше після того, як зрозуміють, що вони відчувають і як це впливає на них.

Вони також усвідомлюватимуть, як вони сприймають настрій інших людей протягом свого дня.

Розвиток емоційного інтелекту відтепер допоможе вашій дитині бути хорошим менеджером, хорошим керівником, бути здатним зробити свій внесок в роботу команди з особистої та професійної позицій, і, що ще важливіше, мати можливість розвивати сильні, пов’язані відносини зараз і пізніше в житті.

anna-partrydzhПро Автора: Анна Партрідж Едукатор для батьків. Шкільний учитель. Мати трьох дітей. Письменниця.

Анна Партрідж пише про сучасні проблеми, з якими стикаються батьки, які виховують впевнених, гнучких та емоційно обізнаних дітей. Вона пише зі свого досвіду, як шкільного учителя, едукатора для батьків, мами і письменниці. ЇЇ можна знайти в www.annapartridge.com, Facebook, Instagram, Twitter.

Джерело: https://www.huffingtonpost.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here