Ведете подумки і прокручуєте в голові уявну розмову?

0
1430

Ви маєте на меті провести важливу розмову або знаєте, що така розмова має відбутися найближчим часом, і знову й знову повертаєтесь до неї думками, а версії цієї розмови буквально весь час прокручуються у вас в голові.

Напевне, це відчуття вам знайоме?

Чи, можливо, ви нещодавно мали з кимось важливу розмову, і вона пройшла зовсім не так, як вам би хотілося. Після того ви напевно придумали цілу купу речей, які могли б сказати в той момент… «розумні відповіді», чіткіші пояснення, або інші формулювання, що могли б призвести до бажаного порозуміння чи допомогли б уникнути роз’єднання, яке насправді сталося.

Можливо, ви прагнули перемогти чи довести свою правоту… і досі хочете цього?

Для мене особисто безкінечний процес репетиції та прокручування розмов в голові іноді є досить болісним та виснажливим досвідом. Зазвичай, це б коштувало мені часу, енергії та сну, але не дало б мені нічого цінного. Навпаки, таке прокручування могло поступово перетворити моє роздратування на гнів чи лють, а  розгубленість – на перевантаженість чи відчай.

Мені подобається ідея порівняння людського розуму із смартфоном, в якому вже наперед встановлені певні програми, які ви не можете видалити, навіть якщо захочете… Однією з таких програм є «Планування розмови», яка часто сама собою вмикалася і використовувала дуже багато енергії з мого акумулятора життя. Найгірше, що я не знав, як її вимкнути.

Але тепер я віднайшов для себе два підходи, які звільняють мене від цієї конкретної програми. Один з них безпосередньо вимикає програму, інший просто використовує її так, щоб запустити зовсім іншу розмову.

Отже, перш за все, де вимикач? Ось одна з ідей, яка іноді спрацьовує для мене як вимикач, і, можливо, спрацює для вас. Я в буквальному сенсі звертаюся до свого мозку і кажу щось на зразок: «Дякую, що намагаєшся допомогти мені, але ти можеш розслабитися щодо цього прямо зараз, я покличу тебе пізніше, коли знову захочу подумати про це».

Це приклад прояву щирої поваги та вдячності навіть щодо того, що вам хотілося б припинити. В цьому випадку, ви визнаєте, що звичка розуму планувати розмову є прикладом намагання допомогти та підтримати вас, втім, ви непохитні в думці, що не потребуєте такого виду допомоги і підтримки прямо зараз. Можливо, вам доведеться повторити це декілька разів, щоб спрацювало.

Якщо цей спосіб «вимикання» не призводить до розслаблення мого розуму, тоді я використовую інший підхід. Продовжуючи аналогію зі смартфоном, програма не перестає працювати, але я корегую налаштування так, щоб змінити спосіб організації ходу розмови в моїй голові.

То що це за підхід? Простіше кажучи, інша людина в моїй уявній розмові раптом розвиває навички Ненасильницької комунікації, її принципи та усвідомленість. Я уявляю її у стані глибокого зв’язку із собою і співчуття до самого себе та до мене. Якщо ви не впевнені, як це зробити, ви могли б уявити свого улюбленого тренера або практика з ННК, який грає роль цієї іншої людини!

Є інший спосіб, як у своїй уяві звернутись до людини, яка ще не знайома з ННК: нехай ця людина раптом почне слухати та говорити від серця – і не має значення, що це значить саме для вас. Чи означає це співчуття, відвагу, доброту, чесність, емпатію, бажання миттєво встановити зв’язок чи ще щось?

Тим часом, що робите ви у вашій уявній розмові? Що ж, ви можете просто продовжувати виражати себе у будь-який спосіб, який найшвидше приходить до вас цієї миті. Якщо ви сердитесь і використовуєте слова, що зазвичай ведуть до роз’єднання та конфлікту, але ви не можете знайти жодного іншого шляху, щоб виразити себе в цей момент, тоді просто продовжуйте говорити ті слова, які йдуть. Якщо вам хочеться спробувати застосувати ННК самому, тоді пробуйте. Врешті решт, немає значення, як ви висловлюєтесь, інша людина буде відповідати «від серця».

Мої приклади такого способу внутрішньої «гри розуму» можуть не відобразити те, як це зробили б ви, зокрема, тому, що у письмових прикладах діалогів мені важко виразити своє серце, пережите почуття правдивості висловлювання та справжнє щире бажання встановити зв’язок і почути потреби кожного, адже саме це лежить в основі ННК. Тим не менше, краса цього підходу в тому, що ви можете придумати слова, які могла б сказати інша людина, виходячи з того, що, як ви гадаєте, вона говорила б, тримаючи руку на серці. Із цим застереженням, я наведу кілька прикладів, щоб проілюструвати цей спосіб гри розуму «Планування розмови».

Приклад #1:

Ось, як все могло бути у звичайній грі розуму «Планування розмови»:

Ви (НЕ намагаючись застосувати ННК): «Чому ти думаєш, що правий у всьому? Чому ти такий впевнений, що твоя версія того, що сталося, єдина правильна?»

Інша людина (у вашій голові) відповідає (НЕ намагаючись застосувати ННК): «Чому ти такий войовничий? Чому ти не можеш навіть почути мою точку зору?»

І ось, як гра розуму може пройти, якщо ви надасте іншій людині навички ННК:

Ви (НЕ намагаючись застосувати ННК): «Чому ти думаєш, що правий у всьому? Чому ти такий впевнений, що твоя версія того, що сталося, єдина правильна?»

Зупиніться, подихайте, можливо, покладіть руку на серце та знайдіть слова, які інша людина могла б говорити «від серця»…

Інша людина (у вашій голові) відповідає (намагаючись застосувати ННК): «Коли я чую те, що ти кажеш, я розумію, що, хоча я дуже хочу, аби ти зрозумів мою точку зору, зараз я вважаю за краще зрозуміти твою точку зору на це. Ти хочеш сказати, що ти не впізнаєш себе в тому, як я описую тебе? Ти хотів би, щоб твої вчинки розуміли інакше, ніж я розумію їх?»

Приклад #2:

Ось, як все могло бути у звичайній грі розуму «Планування розмови»:

Ви (цього разу намагаючись застосувати ННК): «Я засмучений, тому що у мене зараз немає відчуття підтримки або принаймні дружби у тому, як ти говориш зі мною. І те, як я розумію твої слова, сприяє цьому відчуттю. Я розумію сказане тобою так, що ти намагаєшся зробити мене неправим, а себе правим».

Інша людина (у вашій голові) відповідає (НЕ намагаючись застосувати ННК): «Чому завжди має йтися про тебе і твої потреби? Ти «одягаєш» це у красиві і приємні слова, але завжди дбаєш тільки про себе».

І ось, як гра розуму може пройти, якщо ви надасте іншій людині навички ННК:

Ви (намагаючись застосувати ННК): «Я засмучений, тому що у мене зараз немає відчуття підтримки або принаймні дружби у тому, як ти говориш зі мною. І те, як я розумію твої слова, сприяє цьому відчуттю. Я розумію сказане тобою так, що ти намагаєшся зробити мене неправим, а себе правим».

Зупиніться, подихайте, можливо, покладіть руку на серце та знайдіть слова, які інша людина могла б говорити «від серця»…

Інша людина (у вашій голові) відповідає (намагаючись застосувати ННК): «Я не здивований, що ти так мене розумієш, адже я багато разів думав про тебе в наших стосунках у категоріях “правий/неправий”, і я намагався виграти і бути правим в багатьох попередніх випадках. Тож я розумію, що, коли ти чуєш такі мої слова, у тебе немає відчуття підтримки або принаймні дружби, і тебе засмучує, коли ці потреби не задовольняються?»

Ви: «Саме так»

Зупиніться, подихайте, рука на серці, знайдіть слова для іншої людини…

Інша людина (у вашій голові) відповідає (намагаючись застосувати ННК): «Чи готовий ти почути щось про те, як це для мене (що відбувається зі мною), чи є ще щось, що ти хотів би, що б я почув прямо зараз?»

Ви: «Звичайно, я можу послухати, як це для тебе»

Зупиніться, подихайте, рука на серці, знайдіть слова для іншої людини…

Інша людина (у вашій голові) відповідає (намагаючись застосувати ННК): «Ну, я думаю, що іноді я з усіх сил намагаюся залишатися відкритим та співчутливим щодо тебе, і прагну зустрічати тебе із підтримкою та дружбою. Мені справді дуже важко, коли мені потрібно відчути турботу про себе, або відчути мою важливість, і цього, як мені здається, не відбувається. Для мене в ці моменти йдеться про те, що ти не зацікавлений у тому, щоб почути про мої потреби і взяти їх до уваги. В таких випадках, навіть коли ти чітко висловлюєшся про свої незадоволені потреби, і справді намагаєшся застосувати ННК, і не використовуєш звинувачення чи судження в тому, як говориш, я все ще боюся, що насправді ти не хочеш також брати до уваги і мої потреби. Як тобі чути те, що я це кажу?»

Як завжди, будь-який уривок діалогу ННК може викликати питання «що далі» або «а що якщо…?» «Що якщо я скажу Х? Якщо вони скажуть, що не хочуть говорити про це? Що тоді? Що далі?» У типовій грі розуму «Планування розмови» ці питання побічно призводять до більш роз’єднуючих спроб в уявному діалозі, можливо, де ви продовжуєте спроби виграти, і уявляєте, що інша людина намагається зробити те саме. Або, можливо, ваша звичайна гра розуму продовжує намагатися змусити іншу людину слухати з емпатією та турботою, але інша людина повертається з набагато менш привітною відповіддю кожного разу, як ви до неї звертаєтесь.

Проте, в моїй відкоригованій грі розуму відповідь на кожне «Що якщо / Що далі» така: Інша людина залишатиметься відданою ННК, тобто відданою тому способу зв’язку, доброти та автентичності (справжності), які виникають коли говориш і слухаєш від серця. Ви звертаєтеся до уяви і слухаєте, як це могло б звучати, незалежно від того, що саме ви говорите іншій людині.

Якщо ви вже бачите потенційну силу цього підходу, сподіваюся, ви дасте йому хід наступного разу, коли програма «Планування розмови» увімкнеться. Це трохи схоже на медитацію, в тому сенсі, що більш звичні способи перебігу розмови у вашій голові будуть продовжувати намагатися зазіхнути на цей новий спосіб, так само як рух думки зазіхає на тишу в нашій голові, на яку ми сподіваємося, коли медитуємо. Знову і знову ви можете потребувати нагадування собі «Тримайся, я не буду продовжувати вести уявну розмову старим способом, я буду це робити по-новому».

Якщо ви ще не бачите потенційної сили в цьому підході, можливо, ви все одно дасте йому хід. Врешті решт, якщо ви вже втягнуті у більш звичний кругообіг гри розуму «планування/ прокручування/ повторне прокручування розмови», що, скоріше за все, не приносить вам користі, можливо, вам варто спробувати щось нове.

Переваги даного підходу для мене полягають в наступному:

  • Більша емпатія та розуміння себе
  • Більша емпатія та розуміння іншої людини
  • Відчуття розумного використання свого часу
  • Часто неочікуване (дивовижне) відчуття миру всередині
  • Надихаюча альтернатива тому, щоб сказати або надіслати (текстом, листом, телефоном тощо) слова, які можуть призвести до більшого роз’єднання, конфлікту та перерости в мій власний гнів, обурення тощо.
  • Це те, що я можу використати навіть щодо людини, якої більше немає у моєму житті, або якої взагалі немає в живих, або яка не хоче зі мною співпрацювати на даний момент.

І нарешті, ось іще одна перевага, яку треба відчути, щоб повірити… Залучення в мою запропоновану версію «Планування розмови» може змінити те, як я буду триматися та висловлюватися наступного разу, коли я дійсно буду розмовляти з іншою людиною. Інша людина, скоріше за все, вловить це завдяки чутливості, яку ми маємо як люди, розуміючи суть з тону голосу і мови тіла набагато більше, ніж зі слів. Після цього справжня (реальна) розмова може почати нагадувати уявну, навіть якщо інша людина не навчалася ННК або не має свідомого наміру застосовувати її.

Автор статті – Ньют Бейлі (Newt Bailey) – медіатор та фахівець з комунікацій, займається професійно ННК з 2006 р. (прим. – перекладача)

*******************************************************************

Переклад з англійської – Олена Глуговська

Редагування – Ольга Батюк

Джерело


НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here