Трансформаційна освіта має починатись зі свіжого погляду на суспільний ландшафт, в який вступають наші діти та молодь. Плин історії радикально змінив барви і складність світу, яким наші діти мають навчитися керувати. І хоча більшість з нас досі бачить світ таким, яким він був, коли ми в нього прийшли (з невеликими очікуваними еволюційними змінами), він насправді зовсім не схожий на той, в який наша молодь скоро увійде в ролі дорослих. Насправді, ці два світи багато в чому полярно протилежні, і кожен з них вимагає різного набору компетенцій та світогляду. Підростаюче покоління має бути озброєним абсолютно новою концепцією навчання для досягнення життєвого успіху та внесення вкладу, яка узгоджені із змінюваним стратегічним середовищем, яке на них чекає.
Протягом багатьох поколінь суспільство мало своєрідний організаційний дизайн, що визначався кількома людьми на вершині системи, які наказували всім іншим повторювати їхні спеціалізовані навички гармонійно, швидше і швидше. Однак межі цієї моделі «одноосібного лідера» стали очевидними. Прискорення змін і, як наслідок, стрімке збільшення проблем перевантажують наші установи та інституції. Сьогодні стіни вертикального суспільства опускаються, щоб відкрити новий стратегічний пейзаж, який має швидкий, плинний та гібридний характер.
Завдяки вирівнюванню ієрархій, руйнуванню сховищ та вдосконаленню технологій, що знижують бар’єри для індивідуальної участі кожного, більшість із нас мають можливість отримувати доступ до інформації та робити повніший внесок у будь-яку сферу суспільства. Ми тримаємо в кишенях та гаманцях інструменти, які колись були доступні лише небагатьом. Наші особисті мережі, платформи для співпраці, типографії та канали розповсюдження інформації – це все ми зараз маємо під рукою і можемо негайно застосувати до будь-якої проблеми чи можливості. Наше минуле одноосібного лідера поступається місцем теперішньому, де лідером є кожен.
Цей рівень особистісного розширення прав і можливостей призвів до ефекту реформатора (агента змін) у суспільстві. Тобто у системі, де кожен є лідером, швидкість змін прискорюється в порівнянні з системою, де є “одноосібний лідер”. Чому? Бо лідери вносять зміни. Якщо ви погоджуєтесь, що все, у що ви вносите зміни, змінює все, і що всі це роблять – тоді випливає, що ми живемо у світі, де кожен є реформатором.
Швидке збільшення кількості реформаторів продукує безпрецедентні всенаправлені зміни в суспільстві, і вони відбуваються швидкими темпами. Еволюційна адаптація існує давно, але цей перехід від світу, визначеного повторенням, до світу, визначеного змінами, є настільки ж драматичним, як і перехід від концепції пласкої Землі до сферичної.
Давайте поглянемо на це по-іншому, крізь історію, яка в контексті є американською, але належним чином ілюструє більш ширші речі. Уявіть, що наближається час гри, і футболіст здійснює останні приготування. Він один у роздягальні, ідеально кріпить спеціальні подушечки на плечах. Далі він одягає майку, великий розмір якої щільно огортає об’ємну броню на його тілі. Потім він натягує шолом і обережно застібає ремінь на підборідді. Вже готовий, спортсмен обома руками ляскає по твердій захисній оболонці і виходить із роздягальні, щоб приєднатися до своїх товаришів по команді. Він пробігає через тунель до великого зеленого ігрового поля, залитого теплим сяйвом яскравого прожектора. Це момент, до якого він готувався все своє життя.
Коли він наближається до інших, його темп сповільнюється. Щось явно не так. Стійки воріт, які зазвичай відзначають кінці поля, опущені вниз. На їх місцях дві великі сітки. Коричневий футбольний м’яч “зі свинячої шкіри”, який йому знайомий, замінений на м’яч іншого виду – закруглений, з нанесеним чорно-білим візерунком. Гравці, що розминаються на полі, йому незнайомі. Вони не носять таких важких обладунків, як у нього. Натомість їхнє волосся вільно розвівається на вітрі, вони одягнені у шорти та легкий одяг, що дозволяє їм бути спритними.
Гра змінилася.
Є три ймовірні реакції, які можуть виникнути у відповідь на зміну відомої вам гри. Перша – завмерти на місці, дивлячись з острахом і розгубленістю, спостерігаючи за цією дивною новою діяльністю, що відбувається перед вами. Це безпорадне почуття, яке триматиме вас скутим осторонь і швидко зробить вас неважливими. Друга – вперто йти вперед і подвоювати те, що знаєш. Це може спричинити різкі необережні дії, внаслідок яких можуть травмуватись інші гравці. Звичайно, це зробить вас небезпечним гравцем і незабаром ви опинитесь відстороненим на лаві запасних. Третя – бачити по-іншому, щоб ви могли діяти по-іншому – зміна способу мислення, світогляду, що сприяє розширенню рамок.
Участь у новій грі має починатися з особистого перегляду свого середовища чи обставин. Справжня трансформація можлива лише після зміни менталітету. Це складна, лякаюча перспектива, але коли вона стає зрозумілою, з’являється нова гра, що вимагає зовсім іншого набору правил. Старі правила не працюватимуть у новій грі.
Аналогічно, ми стикаємося зі зміною правил гри, коли суспільство переходить від давньої моделі, заснованої на повторенні за лідером, до полярно протилежної моделі, де лідером є кожен. Цей процес ставить під сумнів усі наші існуючі уявлення про те, як ми працюємо разом і як ефективно беремо участь у житті суспільства.
Наприклад, командна робота в системі повторювання базувалася на особистому внеску в роботу команди згідно з вузькими лініями позиції чи функції. Нова гра вимагає зовсім іншого виду командної роботи – команди команд – щоб керувати середовищем швидких змін. У цій системі кожен повинен мати здатність формувати відкриту, швидкоплинну команду команд, що працюють за межами старих рамок, щоб впоратись зі складними викликами та створити нові можливості. На відміну від старої команди, побудованої на спеціалізованих навичках, людей цінують за унікальний спектр компетенцій, перспектив, бажань та досвіду, які можуть бути використані.
Це веде нас до другої точки зору про відмінності між двома парадигмами. У новій грі внесок полягає в інноваціях як функціях зміни, а не повторення. Якщо раніше інновації були пов’язані з прогресом технологій, щоб створити більшу ефективність у повторенні – наприклад, конвеєрна лінія, – тепер ми повинні переосмислити їхню конотацію в новому контексті.
Інновації – це насправді кінцевий результат падіння стіни між двома сторонами, які б інакше не поєднувалися. Іноді технології допомагають у цьому, в інших випадках – це результат, але інновації – це суто людська діяльність. У способі роботи “команди команд” додана вартість і цінність у будь-який момент – це додавання нової команди до вже існуючої, щоб діяти відповідно до постійно мінливої природи сучасних проблем та можливостей. Отже, здатність руйнувати стіни та приєднувати інших до команди команд – це необхідна лідерська навичка.
По-третє, нам потрібно переосмислити наше колективне уявлення про лідерство в цій новій ері, в якій всі є лідерами. Лідерство в системі «команди команд» не є лінійним – воно є всенаправленим, і вимагає «поінформованості та свідомості інших». Це новий вид лідерства, який також вимагає від кожного в команді бачити широку картину та просувати рішення, що сприяють позитивним змінам.
Все це вказує на той факт, що “одноосібний лідер” і “кожен є реформатором” виступають протилежними парадигмами. Навички, необхідні для орієнтування у світі, заснованому на ефективності повторення, сильно відрізняються від тих, які необхідні у світі, де основою є зміни та інновації (див. таблицю).
| Стара парадигма | Нова парадигма |
| Визначається ефективністю повторення | Визначається змінами та інноваціями |
| Одноосібний лідер | Кожен визнається лідером та потужним учасником |
| Команда, заснована на навичках, що повторюються, гармонійно виконуються у вертикальній системі | Команда команд, що швидко розвивається, долаючи старі межі для вирішення складних завдань гібридного ландшафту |
| Визначається ефективністю повторень | Визначається змінами та інноваціями |
| Практикувати навички | Практикувати основні навички емпатії, роботи в команді, нового лідерства та обміну змінами |
| Транзакція | Взаємодія |
| Фокус на досвіді, експертизі та авторитеті, що базуються на конкретних знаннях | Фокус на етиці – особиста довіра та справжність, заснована на змінах заради добра |
| Спілкування через авторитет | Спілкування через розповіді та переживання |
| Обмежене розповсюдження інформації на основі “треба знати” для виконання роботи чи функції | Відкритий, прозорий потік комунікацій, заснований на тому, щоб кожен мав інформацію про те, щоб сформувати команду команд та діяти |
Із настанням змін, як нової форми буття, темпи змін у кожній сфері та в житті кожної людини прискорюються. Для того, щоб орієнтуватися та керувати цим новим ландшафтом, кожен повинен бути кваліфікованим та практичним реформатором. Тут і беруть початок нові навчальні потреби наших дітей та молоді.
У світі взаємодії та складнощів, що спирається на співпрацю заради успіху та вкладу кожного, – ставки для кожної дитини, яка оволоділа емпатією, ніколи не були такими високими. Команда команд – це спосіб роботи, який є високоінтерактивним і особистісно цілісним, стандарт преміум-класу в цій системі. Крім того, правила не можуть іти в ногу з таким рівнем змін, що робить етику на основі когнітивної емпатії важливою в нашому повсякденному лідерстві та реформаторстві.
Отже, навчання молоді повинно бути виваженим, щоб підлітки практикували етику, засновану на когнітивній емпатії, спільній творчій командній роботі (команда команд), новому виді лідерства, в якому кожен у команді є ініціативним гравцем, і реформаторстві. Навчання в початкових класах має бути зосередженим на оволодінні емпатією як фундаментальною навичкою, необхідною для успіху та внеску в сучасному динамічно мінливому світі.
Щоб зробити таку структуру основою трансформації освіти, потрібна стійка зміна мислення (світогляду). Нова структура навчання буде слідувати за зміною світогляду. Ми побачимо докази цього, коли директори шкіл та інші впливові члени освітянської спільноти знатимуть, що успіх чи невдача початкової школи базується на тому, чи учні початкових класів навчаються та практикують емпатію. Етика, заснована на когнітивній емпатії, буде піднесена до рівня основоположних навичок, таких як читання та математика.
Підлітки в середній школі будуть усвідомлювати, що мають стати творцями змін, які практикують чотири основні навички, необхідні для нової гри (емпатія, командна робота, нове лідерство і творення змін). Батьки будуть активно оцінювати, якою може бути культура школи, і учням будуть прищеплювати віру в це. Нарешті, результати навчання відображатимуть новий імператив, що учні-випускники мають продемонструвати здатність керувати відкритим, плинним ландшафтом команд, який на них чекає.
Дивлячись на світ крізь нові лінзи, ми пропонуємо кращу перспективу для виявлення якостей, які повинна мати молодь, щоб досягти успіху та повною мірою вносити свій внесок у життя суспільства. Оскільки цей пакет атрибутів стане орієнтиром для навчання та виховання молоді – маючи інноваційний розум, серце, що готове служити, підприємницький дух та спільну перспективу, – ми отримаємо трансформаційну освіту, яка відповідає новому суспільному ландшафту.
Цей нарис підсумовує вступне слово Генрі Де Сіо на Міжнародному симпозіумі «Трансформативна природа освіти: основи соціальних та економічних перетворень (Університет Тасманії, липень 2015 р.). Детальніше дивіться на веб-сайті: http://www.educationtransforms.com.au
*******************************************************************
Переклад з англійської – Ольга Мельничук
Редагування – Ольга Батюк
