6 способів навчитися емпатії та поліпшити якість власного життя

2
30866

Слово «емпатія» все частіше з’являється в лексиконі вчених і бізнес лідерів, експертів в галузі освіти і політичних активістів. Емпатія – це не просто спосіб розширити межі нашого морального всесвіту. Згідно з новими дослідженнями, це звичка, яку ми можемо розвивати, щоб поліпшити якість власного життя.

Що ж таке емпатія? Це можливість стати на місце іншого, щоб зрозуміти його почуття і думки та використовувати отримані знання під час взаємодії з цією людиною. Цим емпатія відрізняється від доброти і жалю. Емпатія не керується золотим правилом: «Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе». Як зауважив Джордж Бернард Шоу: «Не роби іншим того, чого бажаєш самому собі. Раптом, у них інший смак?» Емпатія – це саме те, що допоможе виявити ці смаки.

Гарна новина полягає в тому, що емпатії можна навчитися. У книзі «Емпатія: Довідник для революції (Випадковий будинок)» (Empathy: A Handbook for Revolution (Random House)), описані шість основних звичок, які «високоемпатійні люди» використовують у повсякденному житті. Що ж потрібно зробити, щоб навчитися емпатії?

Звичка 1: Увімкніть свій емпатичний мозок

Емпатія – молоде, але досить скандальне явище. Її раптова поява змушує вчених змінювати своє розуміння людської сутності. Старі твердження про те, що люди від природи є самозакоханими істотами, нівелюються доказами того, що ми за своєю суттю скоріше є – Homo Empathicus – істоти, запрограмовані на емпатію, соціальне співробітництво та взаємодопомогу.

Протягом останнього десятиліття нейрофізіологи з’ясували, що у 98% людей є здатність співпереживати. Вони також довели існування «ланцюга співпереживання» в мозку, який складається з десяти фрагментів та у разі пошкодження може знищити здатність розуміти, що відчувають інші. Біологи-еволюціоністи, наприклад Франс де Ваал довели, що ми – соціальні тварини, які природно еволюціонували, щоб піклуватися один про одного, так само як і наші родичі-примати. Про схильність людини до емпатії також свідчать сильні відносини прив’язаності в перші два роки життя.

Варто звертати особливу увагу на проблиски емпатійного мислення або дії у себе та у інших людей – це гарний спосіб почати вмикати свій емпатійний мозок. Уявіть, що ви стали «детективом з емпатії». Можливо, ви помітите, що ваш бос несподівано погодився ще з чиєюсь точкою зору, окрім власної, або зможете спостерігати емпатійну комунікацію між своїми дітьми.

Звичка 2: Зробіть уявний стрибок

«Високоемпатійні люди» роблять зусилля, щоб уявити себе в ситуаціях інших людей, так само як актор, який перетворюється на особистість свого сценічного персонажа. Зробити уявний стрибок вам допоможе «емпатійне слухання». Маршалл Розенберг, психолог і засновник Ненасильницького спілкування (NVC) зазначає наступне: «Важливою є наша здатність відчути те, що насправді відбувається всередині – унікальні почуття і потреби, які людина переживає в певний момент». «Високоемпатійні люди» уважно слухають інших і роблять все можливе, щоб зрозуміти їхній емоційний стан і потреби, незалежно від того, чи це ваш друг, якому щойно був поставлений діагноз раку, чи ваша дружина, засмучена тим, що ви знову прийшли пізно з роботи.

Інстинктивно ми всі знаємо, що емпатія є зразковим інструментом для підтримки здорових стосунків. Просто згадайте всі ті випадки, коли ви сперечалися зі своїм партнером і думали: «Чому ж він не може зрозуміти, що я відчуваю?» Що вам потрібно? Звичайно, емпатія. Ви хочете, щоб ваш партнер на мить перетворився на вас.

Ось чому варто практикувати «емпатійне слухання» в стосунках. Наступного разу, коли виникне суперечка з партнером, зосередьтеся та прислухайтеся до його почуттів і потреб, не перебиваючи (можливо, в свою чергу, він вислухає вас). Ви навіть можете попросити партнера розповісти вам про його почуття і потреби. Дивно, але саме це може запобігти тому, що дріб’язкове роздратування перетвориться на справжній конфлікт. Зрештою, більшість з нас просто хочуть бути почутими.

Звичка 3: Шукайте емпатичні пригоди в реальному житті

Вважаєте скелелазіння і дельтапланеризм екстремальними видами спорту? Спробуйте емпіричну емпатію, найскладнішу і потенційно найкориснішу з них усіх! «Високоемпатійні люди» діляться свою емпатією, отримуючи безпосередній досвід з життя інших людей, реалізуючи при цьому індіанську приказку: «Пройди милю в мокасинах іншої людини, перш ніж критикувати її».

Письменник Джордж Оруелл надихає своїм прикладом. Після декількох років служби колоніальним офіцером поліції в Британській Бірмі в 1920-х роках, Оруелл повернувся до Великої Британії з наміром детальніше дізнатись про життя тих, хто опинився на соціальному узбіччі. Він одягнувся, як жебрак і став жити на вулицях Східного Лондона з волоцюгами і злидарями. В результаті експерименту він радикально змінив свої переконання і життєві пріоритети та написав книгу «Фунт лиха в Парижі та Лондоні». Він не тільки зрозумів, що бездомні люди – не є «п’яними негідниками», Оруелл також завів нові знайомства, змінив свої погляди на соціальну нерівність та зібрав чудовий літературний матеріал. Це був найкращий досвід в його житті. Він зрозумів, що емпатія не тільки робить тебе добрим – це добре і для тебе також.

Кожен з нас може провести свій власний експеримент. Якщо ви релігійна людина, спробуйте так званий «Обмін Бога», відвідайте службу в іншій конфесії. Як щодо зустрічі Гуманістів? Якщо ви атеїст, спробуйте відвідати різні церкви! Проведіть свою наступну відпустку волонтером в якомусь селі країни, що розвивається. Під час планування наступної поїздки, не питайте себе: «Куди ще я можу поїхати?», натомість запитайте: «Чиє ще взуття я можу взути?»

Звичка 4: Практикуйте мистецтво комунікацій

«Високоемпатійні люди» мають непереборну цікавість до незнайомців. Вони будуть говорити з тими, хто сидить поруч в автобусі, зберігаючи природну допитливість, яку ми всі мали в дитинстві, але яку суспільство так добре в нас знищує. Вони знаходять цікавих для себе людей, але не допитують їх, дотримуючись рекомендації усного історика Студс Теркель: «Не будь екзаменатором, будь зацікавленим дослідником».

Зацікавленість розширює нашу емпатію, адже коли ми говоримо з людьми за межами нашого звичайного кола спілкування – ми знайомимось з життям і світоглядом, які сильно відрізняються від наших власних. Бесіди з незнайомцями можуть, дійсно, змінити наші припущення про людей і ми розуміємо, наскільки помилковими були поспішні судження про них, обґрунтовані їх зовнішнім виглядом або акцентом. Зацікавленість – це чудові ліки від хронічної самотності, від якої страждає кожен четвертий мешканець західних країн. Тож не дивно, що гуру щастя Мартін Селігман визначає зацікавленість, як ключову рису характеру, яка може значно підвищити задоволення життям.

Розвиток зацікавленості передбачає більшого, ніж короткої бесіди про погоду. Йдеться про речі, дійсно, важливі в житті кожного: любов, смерть або політика. Поставте собі за мету – заводити розмову з одним незнайомцем щотижня. Все, що від вас вимагається – мужність.

Звичка 5: Подорожуйте в кріслі

Якщо все це звучить для вас занадто незвично, ви завжди можете вдатися до «емпатії крісла». Йдеться про читання книг і перегляд фільмів, які переносять нас в життя інших людей, що сильно відрізняється від вашого власного. Наприклад, фільм «Місто Бога» розкриває сповнений насилля світ двох хлопчиків, які живуть в нетрях Ріо. Або роман «Вбити пересмішника» з його класичною фразою: «Ви ніколи не зрозумієте людину, доки не почнете дивитись на речі з її точки зору, доки не заберетесь в її шкіру і не походите в ній». Насправді, нещодавно проведені масові дослідження з нейробіології та психології доводять, що доступ до життя інших людей за допомогою книг і фільмів є одним з кращих способів навчитись співпереживати.

Знайти хороші надихаючі книги і фільми з емпатії не завжди легко – саме тому паралельно з виходом моєї нової книжки я заснував першу в світі онлайн-бібліотеку з емпатії: www.empathylibrary.com. Там ви знайдете найкращі романи, документальну літературу, дитячі книжки, художні фільми та відео про емпатію.

Звичка 6: Надихай революцію

Співчуття – це дещо більше за звичайне почуття. Емпатія може набирати масові масштаби і долати кордони суспільств. Багато з тих, хто брав участь в Русі проти нерівності (Occupy Movement) і Арабській весні (Arab Spring) керувались емпатією, співпереживаючи тим, чиї життя зруйнувала фінансова криза, або тим, хто постраждав від жорстоких дій поліції.

Одним з найкращих шляхів підвищення рівня емпатії є об’єднання з іншими задля вжиття відповідних заходів з важливих для вас питань: дитяча бідність або доля майбутніх поколінь, чиє життя залежить від нашої пристрасті до високовуглеводного способу життя. Навіть участь в місцевому хорі або гра в міні-футбол – це також способи брати участь у громадській діяльності, які знищують бар’єри між людьми і сприяють розвитку більш емпатичного світу.

Емпатія, швидше за все, розквітне на колективному рівні, якщо її насіння проросте  у наших дітях. Тому «високоемпатійні люди» підтримують такі ініціативи, як «Канадські коріння емпатіі» (Canada’s pioneering Roots of Empathy). В рамках цього проєкту були розроблені унікальні навчальні програми, за допомогою яких діти стають емоційній чутливішими, завдяки чому значно знижується знущання на дитячих майданчиках та підвищується рівень успішності. Ця програма вже  допомогла понад півмільйону школярів.

Тепер у вас є ідеї щодо способів підвищення рівня емпатії. Залишається тільки визначити, з ким вам треба розвивати більше емпатії, і як саме ви можете це робити?

Автор статті:

Роман Кржнарик (Roman Krznaric). Роман є викладачем в Школі Життя (The School of Life). Його остання книга «Емпатія: Довідник для революції (Випадковий будинок)» (Empathy: A Handbook for Revolution (Random House)), він також написав «Коробочка чудес: Цікаві історії про те, як жити і як знайти роботу до душі» (Wonderbox: Curious Histories of How to Live and How to Find Fulfilling Work). Слідуйте за ним на Twitter @romankrznaric.

Величезна подяка за переклад статті Маргариті Майоровій.

Джерело

2 КОМЕНТАРІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here