Емоційний інтелект – це не Soft Skill

0
1152

laura-wilcoxАвтор: Лора Вілкокс, співінструктор дводенної програми «Стратегічне лідерство» (Strategic Leadership) і директор програми з менеджменту у Гарвардській вечірній школі (Harvard Extension School)

Не дивлячись на численні дослідження і бестселери на цю тему, багато менеджерів і досі применшують значення емоційного інтелекту до «сентиментально-виніженої» міжособистісної навички (soft skill), яку досить легко набути. Важливість таких характеристик як емпатія та самосвідомість зрозуміла, звісно. Однак вроджений інтелект і технічні здібності вважаються реальними рушіями професійного успіху. Зрештою, трішки коучингу може допомогти орієнтуватися у будь-яких складних розмовах. І хіба міжособистісні конфлікти не є частиною організаційного життя?

Але докази стверджують протилежне: високий емоційний інтелект (ЕІ) є потужним провісником успіху. Насправді, високий ЕІ закріплює професійні навички, допомагаючи думати більш креативно і краще застосувати наші технічні вміння.

Ключовий визначник вашого особистого бренду

Коли я разом з іншими колегами викладаю програму «Стратегічне лідерство», я прошу учасників скласти список характеристик хорошого ментора чи рольової моделі, а потім класифікувати кожну характеристику в одну із трьох груп: IQ/розумові здібності, технічні навички чи емоційний інтелект. Майже без варіантів більшість характеристик потрапляють в підрозділ ЕІ.

Хоча багато учасників дивуються цьому результату, наукові дослідження підтвердили цю думку. Даніель Ґоулман, добре знаний автор і психолог, хто вивів емоційний інтелект на бізнес-карту, з’ясував, що за певною межею зв’язок між IQ і високим рівнем професійного успіху мізерний або відсутній.

Взагалі потрібно інтелект вище середнього – який Ґолман визначає як стандартне відхилення від норми IQ на приблизно 115, – аби опанувати технічні навички, необхідні, аби стати лікарем, юристом чи бізнес-менеджером. Але коли людина стає частиною трудових ресурсів, IQ і технічні навички у всіх на початку однакові. Емоційний інтелект стає важливий вирішальним фактором (подивитися, як Ґолман розповідає про свої відкриття можна на цьому YouTube-відео).

Взагалі,

емоційний інтелект – здатність, так би мовити, розуміти свій вплив на інших і діяти відповідним чином – пояснює близько 90% того, що рухає людей вгору кар’єрними сходами

, в той час як  IQ і технічні навички за великим рахунком, подібні. (погляньте на  “Що створює лідера” у Harvard Business Review, січень 2004).

Дослідження продемонструвало, що емоційний інтелект має сильний вплив на результати роботи організації. Sanofi, французька фармацевтична компанія, сфокусувалася на емоційному інтелекті своїх продавців, і це покращило результати річних продажів на 12% (погляньте на дослідження С.Дженнінгса і Б. Палмера у «Продажі завдяки розвитку емоційного інтелекту» (Sales Performance Through Emotional Intelligence Development), Organizations and People, 2007). Після того як Motorola запровадила тренінги для персоналу на виробничому заводі, продуктивність більше ніж 90% тих, хто пройшов тренінг, зросла (Брюс Краєр, Ролін МакКреті і Док Чілдре: «Вимкни стрес» (Pull the Plug on Stress), Harvard Business Review, липень 2003).

Емоційний інтелект збільшує корпоративні показники з декількох причин. Але, мабуть, найбільш важливою є можливість менеджерів та лідерів надихнути на додаткові зусилля — межа, до якої працівники і члени команди йдуть на додачу до почуття обов’язку. 

Люди набагато більш заохочені зробити щось додаткове, коли їх просить емпатійна людина, яку вони поважають і якою захоплюються.  Хоча добровільні зусилля не безкінечні, менеджери із низьким емоційним інтелектом зможуть витиснути з них ще менше. Якщо основу лідерів організації складають лідери з ЕІ, то добровільні зусилля примножуються у декілька разів.

Основа EI: самосвідомість

Здатність бути емоційно інтелектуальним лідером базується на 19 компетенціях у чотирьох сферах: самосвідомість, самоорганізація, соціальна усвідомленість і менеджмент стосунків.

Ядро високого EI складає самосвідомість: якщо ти не розумієш свою власну мотивацію і поведінку, майже неможливо розвинути розуміння інших.

Нестача самосвідомості може також перешкоджати вашій здатності раціонально мислити і застосовувати технічні здібності.

Дві частини мозку постійно борються за контроль. Неокортекс є когнітивним центром, де знаходяться наш IQ і оперативна пам’ять. В середньому, у нормальному стані неокортекс може обробляти факторіал із чотирьох складових, що становить 24 можливих взаємозв’язків.

Експертна обробка безлічі змінних є центральною для виконання важливих завдань таких як розробка стратегії, оптимізація складного процесу, визначення пріоритетів, розуміння наслідків і відбір ключових фактів із масивів даних та інформації.

Мигдалина – це чуттєва сторона мозку, наш емоційний центр. Як частина нашого мозку, що відповідає за наше виживання, вона реагує у сто разів швидше, ніж неокортекс. Така зворотна реакція є особливо корисною коли людина стикається з потенційно загрозливою ситуацією.

Але оскільки вона може бути викликана як реальною, так і умовною загрозою, ми можемо потрапити  пастку уявляння найгіршого перед тим, як у нас будуть всі факти на руках. Скільки з нас, коли зіткнеться з чуткою про скорочення, швидко уявлять найгірший сценарій розвитку подій перед тим, як з’ясувати правду?

Коли емоції викрадають здатність розмірковувати

Коли чуттєва частина нашого мозку активована, це захоплює увагу нашої когнітивної системи. За найменшої провокації наша здатність використовувати логіку може впасти до 75%. Таким чином, замість того щоб оперувати 24 взаємозв’язками, ми, неочікувано, можемо справитись лише з двома. Ми можемо почати бачити лише чорно-біле, у бінарній рамці як «так» чи «ні», перемога чи поразка.

Протягом робочого дня ми натрапляємо на численні емоційні зачіпки: е-мейл від керівника «Нам треба поговорити», коментар колеги із прихованим підтекстом, навіть насмішкуватий погляд від когось у важливого в офісі.

Потрібно витратити близько 20 хвилин, щоб відновитися від емоційного зіткнення. Якщо почуття постійно перехоплюються, ми можемо з’їхати до того, щоб подовгу не могти використати наші технічні здібності і вроджений інтелект.

Фокусуватися на розумінні, а не засудженні

Отож, як ми можемо пришвидшити наше одужання? Важливо зупинитися і перемкнути нашу увагу від емоційного до фізичного. Фізична активність, як от прогулянка чи похід за склянкою води зменшує кількість адреналіну і кортизолу, які курсують тілом.

Коли тіло заспокоїлося фізично, нам треба знайти інформацію і визначити, чи загроза реальна, і якщо так, що ми можемо зробити, щоб справитися з нею. Спитайте себе, чи буде це питання актуальне через шість хвилин, шість днів, шість тижнів, шість місяців і шість років. Запитання стимулюють вашу допитливість – ваш неокортекс. Твердження, на противагу, спонукають засудження,  приводячи в дію чуттєву частину мозку.

Якщо хтось має звичку запізнюватися на зустрічі, наприклад, з’ясування, чому так відбувається, приведе до більш продуктивної розмови про проблему, аніж метушня зі словами «Я ненавиджу, що він постійно запізнюється».

Використання питань замість стверджень також може допомогти менеджерам і лідерам уникнути запуску механізму емоційного нападу у інших.

Наш чутливий розум хоче зрозуміти, що ми залучені, автономні, компетентні, що нас цінують і поважають, а самі ми знаходимося в безпеці. Щось таке ж просте як спитати  «Можеш сказати, як ти прийшов до цього висновку?» чи «Яка інформація тобі допомогла б?» набагато менш імовірно викличе емоційну провокацію, аніж твердження на зразок «Я не цілком погоджуюся» чи «Я переживаю за те, що відбувається».

Легко охопити емоційним інтелектом периферію робочого життя і сконцентруватися на нововведеннях і ноу-хау. Хоча таке фокусування дуже ймовірно може завадити успіху. Це може залишити нас без найважливішого визначального елемента нашого персонального бренду. А неможливість  керувати собою  надзвичайно обмежує нашу здатність використати професійні навички, як от технічні компетенції, які ми вдосконалювали тяжкою працею.

За цією ж ознакою, головування емоційного інтелекту є доведеним визначальним фактором у просуванні вверх корпоративними сходами в умовах високої конкуренції. Надихаючи інших, лідери з емоційним інтелектом можуть стимулювати добровільні зусилля з боку їх команд, аби збільшити продуктивність і підвищити рівень залученості працівників, що є результатом дії сильного морального кодексу компанії. 

Джерело:

https://www.dce.harvard.edu/professional/blog/emotional-intelligence-no-soft-skill

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here