(латиною: nervus vagus) десята пара черепних нервів. Свою назву вона отримала за велике поширення і складне розгалуження волокон. За функцією нерв змішаний, бо містить парасимпатичні, рухові та волокна загальної й специфічної (смакової) чутливості. Фізіологічна роль блукаючого нерва дуже велика – він охоплює голову, шию, грудну та черевну порожнини, а, отже, регулює діяльність серця, шлунково-кишкового тракту, бере участь в голосоутворенні. Блукаючий нерв впливає на рефлекторні дії та регулює важливі процеси в організмі, а саме:
ковтання;
кашель;
блювота;
дихання;
серцебиття;
секреція шлункових залоз і т. д.
Цей нерв утворює також сонячне сплетіння.
Блукаючий нерв є важливою частиною парасимпатичної нервової системи, яка регулює реакції «відпочивай та переварюй (їжу)» або «залицяйся та заприятелюй». З іншого боку парасимпатична нервова система активує реакцію «боротьба або втеча».
Блукаючий нерв активізує виділення адреналіну при емоційному підйомі. Блукаючий нерв передає інформацію в мозковий стовбур, звідки вона потрапляє в мигдалевидне тіло і гіппокамп (який виконує важливі функції у процесі запам’ятовування). В результаті цієї активності в обох сферах мозку росте синаптична пластичність – процес, який, як вважається, лежить в основі навчання. Блокування рецепторів цієї інформації в мигдалевидному тілі не дає адреналіну посилити пам’ять, тоді як їх активація покращує цей процес (Тайны нашего мозга, или Почему умные люди делают глупости. За Сэм Вонг,Сандра Амодт).
Здоровий тонус блукаючого нерва – це частина циклу зворотного зв’язку, пов’язаного з позитивними емоціями.
На здоровий тонус блукаючого нерва вказує невелике збільшення частоти пульсу при вдиху, а також зниження частоти пульсу при видиху. Глибоке діафрагмальне дихання – з довгим, повільним видихом – ключовий фактор стимуляції блукаючого нерва і зниження частоти пульсу і артеріального тиску, особливо у випадках страху перед можливою поразкою.
Більш високий індекс тонусу блукаючого нерва пов’язаний з фізичним і психологічним благополуччям (позитивні емоції) та позитивними соціальними зв’язками. І навпаки, знижений індекс тонусу блукаючого нерва пов’язаний з запаленням, депресією, поганим настроєм, почуттям самотності, серцевими нападами, а також інсультом.
В багатьох випадках запалення в організмі людини є реакцією на стрес. Тому зменшення реакцій типу «бий або тікай» у нервовій системі та зниження рівня біологічних маркерів стресу також можуть зменшити запалення. Таке зменшення може відбуватися двома шляхами – медикаментозним (пігулки) або щоденними вправами з його або медитації.
Більше дізнайтеся тут:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2
https://diagnoz.net.ua/nevrologiya/170-blukayuchiy-nerv.html
https://diagnoz.net.ua/nevrologiya/33229-blukayuchiy-nerv-simptomi-lkuvannya.html
https://smarttechnologies.ru/nervus-vagus-stimulation/
