тиша; стан, коли немає звуків; відсутність розмов.
Тлумачний словник (Академічний тлумачний словник (1970—1980) ) стосовно прикметника «безмовний» дає такі значення:
· який нічого не говорить, мовчить.
· який неохоче розмовляє, не любить багато говорити; мовчазний.
· який не має здатності говорити; безсловесний.
· перен. який не наважується подати голос, висловити свою думку; боязкий, покірний.
· який виявляється без слів, не супроводжується мовленням.
· перен. у якому не чути ніяких звуків; тихий.
Має сенс переносити ці значення і на відповідний іменник.
Багато духовних практик розглядають безмовність як особливий стан «без слів», відсутності діалогів – зовнішніх і внутрішніх. Стан безмовності як спосіб зцілення душі.
Більше тут: https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
https://psylib.org.ua/books/vlaho01/txt12.htm
https://kolesogizni.com/vzaimootnosheniya/razgruzka-dlya-uma-i-nervov-praktika-molchaniya.html
