Компанії випробовують нову стратегію: тренінги з розвитку емпатії

0
1594
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  


Менеджери навчаються слухати, дизайнери авто надягають «емпатійний животик»

Бриджвіль, Пенсильванія – Донедавна Аарон Гібсон (Aaron Gibson) не назвав би себе емпатійним керівником. Він вважав себе «серйозним» лідером з високими стандартами. Однак деякі працівники вказували на його грубувату (безцеремонну) та різку манеру поведінки, коли звільнялися з трьох осередків Молодіжної Християнської Організації (YMCA), якими він керує.

Пан Гібсон змінив свій стиль після нещодавнього семінару з лідерства в консультаційному центрі, де він та інші керівники проходили прискорений курс з емпатійного лідерства. Регіональний виконавчий директор YMCA переконався, що не розумів потреб своїх співробітників. «Ви ніколи не дізнаєтеся, що відчуває інша людина, поки не спитаєте», – каже він.

Можливо, вислів «корпоративна емпатія» звучить як оксиморон, проте все більше компаній приділяють увагу цій характеристиці у розвитку менеджерів та продуктів. Компанії Cisco Systems Inc., Breakthru Beverage Group та Ford Motor Co. інвестували кошти у тренінги з емпатії, щоб удосконалити менеджмент, утримати працівників та керувати проектними та дизайнерськими рішеннями.

Ті, хто опановують майстерність слухати та відповідати іншим, стають найуспішнішими лідерами, і це уміння перевищує усі інші,

робить висновок дослідження, оприлюднене цього року консалтинговою компанією з управління персоналом Development Dimensions International (DDI). Висновок відображає оцінку більше ніж 15 000 лідерів у 18 країнах. Дослідження 2011 року, коли у Центрі творчого лідерства (Center for Creative Leadership) навчався 6 731 менеджер із 38 країн, також виявило високу результативність емпатійних керівників, зазначаючи, що вони «ефективно розбудовують та підтримують стосунки».

Близько 20 % роботодавців у США пропонують тренінги з емпатії як частину розвитку керівного пе
рсоналу, що значно вище у порівнянні з минулим десятиліттям, – зазначає Ричард С. Веллінгс (Richard S. Wellins), молодший віце-президент DDI. Він очікує на подвоєння цього відсотка через 10 років.

Вправи з емпатії

Поради для застосування емпатії на роботі:

  • Приділяйте значну увагу емоціям колег, а не лише їхнім словам
  • Використовуйте фрази на зразок: «Я чую, що ти сердишся» для того, щоб розпізнати емоції людини, не оцінюючи їх
  • Будьте собою справжнім та щирим, навіть коли ви не погоджуєтесь із чиїмись почуттями
  • Використовуйте фрази, які, з одного боку, визнають емоції, а з іншого – залишають відповідальність за працівниками

Джерело: Development Dimensions International

Сучасн
і працівники «потребують почуття зв’язку», яке пропонують емпатійні керівники, – зазначає Адам Вайц (Adam Waytz ), дослідник емпатії та асоційований професор Келлогської школи менеджменту Північно-західного університету (Чикаго, США). – Однак, лише деякі компанії науково оцінюють результати таких тренінгів, – додає він.

Принаймні одне оцінювання вказує на те, що емпатія також підвищує корпоративні результати. Перші 10 компаній із 160 у Всесвітньому рейтингу з емпатії (Global Empathy Index) виробляли на 50 % більше чистого прибутку на працівника, ніж 10 компаній, які знаходились у кінці списку. У цьому показнику аналізувались такі фактори, як ставлення компанії до своїх працівників та спілкування з клієнтами.

Компанія «Емпатія для бізнесу» (Empathy Business) – консалтингова компанія, що розраховує цей показник, – надає також рекомендації бізнес-компаніям, таким як Aston Martin Lagonda Ltd., британському виробнику спортивних автомобілів, який хоче привабити більше жінок-покупців. Емпатійне ставлення до клієнтів «вирізняє нашу компанію», – говорить головний виконавчий директор Ендрю Палмер (Andrew Palmer).

Натхненний командою «Емпатія для бізнесу», Aston Martin створив повністю жіночу консультативну раду для надання рекомендацій щодо дизайну для DBX, просторої нової моделі. Ця міжнародна рада клієнтів може накладати вето на інженерні рішення та, в кінцевому рахунку
, впливати на маркетингову стратегію.

Ford  також включає емпатію до дизайну своїх автомобілів.

companies-try-a-new-strategyЩойно найняті випускники інженерних професій повинні надягати «емпатійний животик» перед тим, як приєднатися до дизайнерських команд. Цей зроблений важчим жилет змушує того, хто його носить, почуватися як мама, що очікує на дитину, – включно з надлишком ваги, болями у спині та тиском на сечовий міхур.

Інжнери на особистому досвіді відчувають складнощі, з якими стикаються вагітні водії,

котрі потребують «дещо більшого простору, щоб сісти та вийти з машини», – каже Кеті Аллансон (Katie Allanson), спеціаліст з ергономіки компанії Ford.

Після 30 хвилин симульованої вагітності колеги-чоловіки часто питають пані Аллансон, коли їм можна буде зняти животик. «Ще три місяці», – жартує вона. Така практика вплинула на ергономічні риси в певних моделях, такі як полегшене автоматичне пристосування водійського крісла.

Компанія DDI та кілька її конкурентів наголошують на необхідності включення емпатії до розширених тренінгів із лідерства для своїх клієнтів. Як свідчать їхні дослідження, багатьом керівникам бракує цього вміння.

Під час самооцінки перед заняттями у DDI навесні цього року третина з 19 керівників та управлінців вищої ланки місцевих підприємств та неприбуткових організацій набрала меншу кількість пунктів з емпатії, ніж з інших лідерських характеристик.

Керівники не вважають, що їм потрібно більше емпатії, щоб керувати людьми, тож «ми її багато і не даємо», – сказала тренер Діана Павелл (Diana Powell) учасникам, які зібралися у просторому класі.

Хороші співробітники виявлятимуть значно менше бажання звільнитися, якщо відчуватимуть, що їх керівники прислухаються до їхніх почуттів, – говорить старший консультант DDI, зазначаючи, що емпатія означає «прислухатися до почуттів і відповідати, реагувати на ці почуття».

Легше сказати, ніж зробити. У рольовій вправі певні учасники повинні були проінформувати надміру навантаженого роботою співробітника про помилки, допущені у технічній документації клієнта, який він підготував для іншого підрозділу. Граючи роль уявного керівника, менеджер із підбору персоналу спробував підбадьорити співробітника, кажучи, що цінує його внесок.

Однак, це не справило враження на учасника, який грав роль працівника. Він гнівно вигукнув: «Мені треба, щоб мій керівник сказав: «Слухай, це моя провина, я не надав тобі достатньо підтримки».

Пані Павелл запропонувала керівникові натомість сказати:

«Я розумію, що ти почуваєшся стурбованим та роздратованим через цю ситуацію»,

– до того, як деталізувати критику та пропонувати додаткові ресурси.

Ефективна емпатія вимагає практики, щоб стати «підсвідомим умінням», однак менеджери повинні все таки залишати відповідальність за своїми підлеглими, – говорить пані Павелл.

Пан Гібсон, який виріс у хуліганському районі Пітсбурга, інтенсивно практикував емпатію після семінару, слухаючи уважніше та пом’якшуючи свій незмінно страшний прискіпливий погляд під час спілкування із співробітниками.

Тепер він помічає, що співробітники почуваються зручніше, спілкуючись із ним. «Це поворот на 180 градусів», – каже пан Гібсон.

Деякі працівники навіть вимагають від своїх керівників регулярного оновлення їхніх емпатійних навичок. У компанії Breakthru Beverage, яка є дистриб’ютором алкогольних напоїв у Нью-Йорку, менеджери з продажів повинні щороку проходити курси підвищення кваліфікації з емпатії.

«Емпатія – це шахи, а не шашки, – пояснює Денніс Дімаджіо (Dennis DiMaggio), керівник відділу з підвищення кваліфікації компанії Breakthru. – Потрібен час, аби розвинути це вміння».

Джерело: http://www.wsj.com

Автор: Джоанн С. Лаблін (Joann S. Lublin)


  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here