Ю.Б. Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною. Як?»

0
493

Перше видання цієї книги швидко розійшлось, що підтвердило величезну потребу наших читачів у придбанні знань і практичних навиків, які допомагають краще спілкуватися з дітьми. Захоплює надзвичайна готовність людей серйозно працювати для створення психологічного благополуччя своїх дітей і сімей, не зважаючи на економічні катаклізми і стреси нашого сучасного життя. Спеціалісти допомагаючих професій – практичні психологи, психотерапевти, соціальні працівники і педагоги – кількість яких зараз зростає, стали незамінними учасниками цього процесу.

Позитивна реакція на книгу примусила продовжити думати над її змістом: щоб іще булоб корисно до неї включити? Деякі результати цих роздумів знайшли своє відображення у цій книзі. Перш за все, в неї ввійшов зовсім новий матеріал, присвячений прошаркам нашого емоційного життя, самооцінці і її вирішальній ролі у житті дитини й дорослого. Це стало змістом нового, десятого уроку. В ньому ж систематизуються практичні висновки з усіх попередніх уроків.

Із читацьких відгуків: секрет книги простий – книга написана цікаво, а методики, в ній наведені, не складні і виглядають достовірно. Як допомогти людині? Прикусити язика, якщо з нього зривається типова, автоматична відповідь: команда, погроза, мораль, готове рішення, лекція, критика, похвала (як оцінка), висміювання, інтерпретації, розслідування, чи співчуття на словах. І вислухати – «активно» – озвучуючи слідом за людиною всі її емоції, даючи виговоритися самій, але в той же час показуючи, що слухаєш і розумієш. Або «пасивно», просто киваючи головою. Виявляється, просто вислухати – надзвичайно важко. Прості і дієві поради батькам допоможуть краще зрозуміти власних дітей, та й самих себе також. Адже всі ми родом з дитинства.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here