Як розвивати доброту: 7 вправ для дошкільнят і школярів

0
17901

Швидкий Google-пошук видасть десятки, якщо не сотні, вправ як виховувати доброту, які ви можете залучити до своєї практики з дітьми і учнями. Декілька з них наведені й описані нижче. Але не почувайтесь обмеженими цим списком – якщо жоден пункт не «чіпляє» вас. Зверніться до Google-пошуку і знайдіть вправи, де згадується доброта, які промовлятимуть до вас.

Перевірка «температури»

Це одна із найпростіших вправ розвивати доброту, описаних в цій статті, але її потенціал до підбадьорення позитивного емоційного стану не варто недооцінювати. Перевірити «температуру» – це всього лиш озвучити єдине питання на початку заняття: «як ти сьогодні почуваєшся?». Це не тільки дозволить учням знати, що хтось переймається їхнім станом. Але і сигналізуватиме, що інколи вони можуть відчувати щось негативне, – і це нормально.

Всі ми можемо використовувати таке нагадування про те, що ми – люди. А це означає, що ми підпорядковані емоціям, які часом воліли б не мати. Проте, це нагадування може бути корисним зокрема для підлітків, які мають справу з більш інтенсивними і різноманітними емоціями, аніж будь-хто інший.

Після цього запитання ви можете скерувати своїх учнів повернутися і поговорити зі своїм сусідом про доброту, поділитися з усім класом, або і те, і інше. Початок дня із цієї вправи може налаштувати свідомість учнів на правильний лад, аби бути добрішими та більш емпатійними один до одного, а також може сповістити вас про будь-які потенційні проблеми окремих дітей.

Коло спільноти

Ще одна хороша вправа про доброту для підсилення навичок слухання і емпатії – «коло спільноти». Перед початком цієї вправи оберіть «розмовний предмет» – об’єкт, котрий передаватиметься групою і чий власник матиме ексклюзивне право говорити. Ви можете використати м’яку іграшку, маленький пляжний м’яч чи будь-який інший об’єкт, котрий має окреме значення для класу, і такий, котрий легко тримати і передавати одне одному.

Якщо можете, приберіть парти чи столи із класу. Якщо це неможливо, відсуньте їх до зовнішнього периметру кімнати. Розташуйте стільці по колу або сядьте з усією групою на підлогу. Розкажіть своїм учням, що у «колі спільноти» одночасно говорить тільки одна людина, а всі інші мають тихо і шанобливо слухати того, хто говорить. Покажіть класу «розмовний предмет», котрий ви обрали, і поясніть, що тільки той, хто тримає цей предмет, може говорити. Спершу передайте з учнями «розмовний предмет» по колу, щоб «зареєструвати» всіх учасників кола. Це чудова можливість для кожного потримати і передати предмет, а також швидко сказати декілька слів про те, як вони почуваються, або що в них на думці. Як вчитель/фасилітатор вправи представте тему чи поставте запитання, на яке ви б хотіли отримати відповідь від кола. Проте, після того, як ви «дали іскру» розмові, займіть своє місце в колі і будьте радше учасником, аніж лідером.

Ця вправа може бути чудовим способом почати день, закінчити день чи просто підтримати відчуття спільноти і доброти в будь-який момент протягом дня. Особливо це корисно після котрихось особливо емоційних чи травматичних подій, незалежно від того, чи трапились вони у класі, в школі, чи на іншому континенті.

«Коло спільноти» допомагає учням взаємодіяти один з одним, а також може заохотити приймати і ділитися почуттями, про які важко говорити.

Добрі речі

Це швидка і легка вправа, яка розвиває доброту. Ви можете спробувати її з дітьми майже будь-якого віку. Використовувати цю позитивну вправу – особливо гарна ідея починати ваш урок (чи день, якщо ви вдома).

Скеруйте кожного студента повернутися до своїх сусідів і розказати їй чи йому щось добре. Зокрема, попросіть їх закінчити одну із конструкцій позитивної мови (Alber, 2017):
– одна із добрих речей мого життя – це…

– щось добре, що відбувається, – це…

Підбадьорте дітей бути креативними з їхніми «добрими речами», але якщо у них є труднощі з ідеями, запевніть їх, що добра річ може бути і маленькою, навіть такою, як з’їсти щось, що їм подобається, вчора на вечерю чи сьогодні на сніданок. Після того, які всі учні поділилися добрими речами зі своїми партнерами, відкрийте їх для всього класу. Знайдіть добровольців, котрі б хотіли поділитися своїми добрими речами із класом, або таких, хто дав би дозвіл на розповідь власних історій своїм однокласникам.

Це прекрасна вправа, аби створити дітям чудовий настрій, і вона доцільна для будь-якого віку – навіть підлітки можуть знайти бодай одну добру річ в своєму житті! Ділитися хорошими речами дозволить учням налаштувати свідомість на більш позитивний лад, а ділитися чимось добрим і особистим дозволить почуватися почутими і прийнятими іншими.

Описи

Якщо ви більш зацікавлені, аби діти радше писали, аніж говорили, це схожа вправа, яка може налаштувати кожного на кращий настрій. З огляду на характер цієї вправи, вона буде доцільною тільки для тих класів, де всі мають більш-менш однакові навички письма, – якщо ви маєте клас дошкільнят, можливо, вам захочеться дотримуватися попередньої вправи.

Спершу підготуйте роздатковий матеріал із початками семи речень (Alber, 2017):

1. Одна із ідей, котру я у тебе запозичив/ла – це …

2. Мені дуже подобається твоя особистість, бо…

3. Я знаю, що можу розраховувати на тебе, коли…

4. Я дуже ціную, коли ти…

5. Деякі прикметники, котрі можуть тебе описати, – це…

6. Я вражений/а тим, як ти…

7. Я з нетерпінням очікую, коли тебе побачу, бо…

Переконайтесь, що на роздруківці достатньо місця, аби завершити ці речення, особливо, якщо учні – початківці в письмі. Опісля роздайте папери і попросіть кожного учня лише написати вгорі своє ім’я. Зберіть роздруківки і роздайте знову в хаотичному порядку. Переконайтесь, що кожен отримав листок іншого, а не свій. Попросіть студентів дотримуватися тиші протягом тих декількох хвилин, коли вони пишуть щось про людину, чий листок вони отримали. Вони можуть продовжити як лише одне, так і декілька речень, якщо мають більше добрих речей, аби сказати про цю людину.

Після декількох хвилин, попросіть учнів передати лист іншому (але все ще не власнику). Заохочуйте студентів продовжувати те речення, яке їх найбільше приваблює, незалежно від того, чи хтось щось там вже написав, чи ні. Після декількох раундів, передайте всі листи власникам і дайте можливість прочитати усі ті добрі речі, котрі однолітки написали про них.

Якщо ви хочете продовжити відчуття доброго, можете попросити декількох добровольців поділитися одним чи двома реченнями з їхнього листа. Від цього читач почуватиметься добре, письменник почуватиметься добре, і будь-хто інший підбадьориться бути трошки добрішим. Ця вправа також допомагає формувати і розвивати доброту.

Скринька подяки

Ще одна вправа, котра може допомогти учням у практиці їхніх навичок письма і додасть трохи позитиву в клас, – скринька подяки (Alber, 2017).

Спершу, створіть скриньку, котру поставите десь біля стіни класної кімнати. Можете додати креативності і створити скриньку, котра відображатиме клас, або попросити групу допомогти вам у створенні скриньки. Наприклад, можете провести голосування за тематику скриньки або кожен із учнів може взяти на себе невеличкий простір на поверхні скриньки і декорувати його так, як заманеться.

Де б ви не поставили скриньку, переконайтесь, що поряд є невеликі папірці чи стікери. Розкажіть учням, що вони можуть використовувати скриньку для написання позитивних повідомлень, записок «дякую тобі» або повідомлень подяки чи підтримки для своїх товаришів чи вчителя, помічника або будь-якого іншого дорослого у класі. Учням можуть знадобитися приклади речень, котрі можна написати. Змоделюйте, як звучатиме позитивне повідомлення, пропрацювавши декілька прикладів із усім класом.

У вас є декілька опцій, коли зачитувати записки подяки:
1. Ви можете відкривати скриньку через декілька днів і зачитувати усі повідомлення класу;

2. Ви можете обирати декілька повідомлень і зачитувати кожного дня (рано вранці, аби підбадьорити і налаштувати клас на позитивний лад, або в кінці дня, аби завершити на позитивній ноті).

3. Ви можете дати учням певний час, аби наповнити скриньку, потім в кінці певного періоду роздати повідомлення їхнім адресатам (може бути останній урок перед зимовими чи літніми канікулами).
Ви можете обрати будь-який із цих методів або створити свій власний, який працюватиме у вашому класі, – важливо, аби кожен із учнів зрештою почув чи прочитав лист подяки, котрий хтось написав їй чи йому.

Ця вправа розвиває доброту і заохочує учнів бути добрими у ставленні одне до одного. А також до того, аби віднаходити добрі речі, котрі можна записати і долучити до скриньки подяки.

Вигуки

Якщо ви маєте надзвичайно балакучий клас чи клас, котрий ще не опанував навички письма, вигуки можуть бути чудовим замінником скриньки подяки і теж розвиватиме доброту. Можливо, вашим учням знадобиться моделювання, аби призвичаїтись до цієї вправи, особливо, якщо у класі є багато сором’язливих дітей. Заплануйте принаймні декілька тижнів моделювання, перед тим як залучати ваших учнів до вправи.

Є багато способів почати «вигуки», але Альбер (2017) радить три унікальні, позитивні конструкції речень:
1. Мені дуже подобається, як…

2. Я помітив/ла, що …

3. Я би хотів/ла віддати свій вигук … (кому?)
Використовуйте подібні відчуття, аби подякувати учням за їхній внесок, похвалити за гарно виконану роботу чи спровокувати акти доброчинності. Зрештою ваші учні можуть підхопити те, що ви робите, і почати створювати свої власні вигуки. Однак, можливо, вам доведеться і заохочувати їх приєднатися та адресувати своїм товаришам похвалу чи подяку.

Ця вправа може бути відмінним способом завершити день. Всього лиш за декілька хвилин наприкінці заняття ви можете всім покращити настрій, дати учням можливість публічно засвідчити подяку іншому, а потім відпустити всіх додому на хвилі позитиву і доброти. Це теж допомагає розвивати доброту серед ваших учнів.

Приятель

Ця весела і легка вправа, яка розвиває доброту, підбадьорить ваших учнів допомагати одне одному. Вона полягає в тому, щоби просто призначити кожному учню «приятеля» – ви можете дозволити їм самим обрати собі пару, можете розподілити їх ви або ж поєднати обидва методи. Якщо у вашому класі є замкнені учні, призначення «приятеля» буде ефективнішим, аніж дозволити їм обирати.

Залежно від вашого унікального класу, ви можете використовувати дюжини можливостей того, як учні будуть називати свого «приятеля». Якщо ваші учні божеволіють від ковбоїв, можете працювати з «напарником» – звісно, у термінах старого Вестерну. Якщо маєте багато діточок, котрі мріють стати пілотами, – можете використати термін «копілот».  Якщо у вашому класі діти старшого віку з гарним почуттям гумору, можете запропонувати цю вправу як роботу у парі із «штурманом». Незалежно від того, яку термінологію ви оберете, вправа все та ж – кожен учень буде працювати із своїм «приятелем» чи «приятелькою» і найперше звертатися до нього чи неї, коли потребуватимуть допомоги.

Якщо учень пропустив день у школі і має забрати якісь роздруківки чи зробити копії лекцій, вони мають спершу звертатись до своїх «приятелів». Якщо учень має труднощі із розумінням концепту, над яким ви працюєте, йому спершу варто перевірити це зі своїм «приятелем» чи «приятелькою», котрі, можливо, зможуть роз’яснити.

Мабуть, ви помітили головний мотив: незалежно від труднощів чи проблем, котрі виникають в учнів (якщо це не надзвичайна ситуація), вони спершу мають пропрацювати їх один на один зі своїми «напарниками» і спробувати вирішити їх. Якщо це не спрацьовує, учень може підняти проблему до рівня вчителя.

Аби бути впевненими, що учні отримують можливість працювати над своїми навичками спілкування з широким колом людей, вони мають регулярно змінювати «приятелів». Вони можуть обирати нового «приятеля» щотижня, кожного другого тижня, щомісяця чи будь-якого іншого визначеного періоду, котрий функціонуватиме у вашому класі.

Ця вправа розваиває доброту і дасть вашим учням достатньо можливостей побудови власних комунікативних навичок як бути добрими один з одним.

Джерело: Positive Psychology Program

Переклад: Катерина Гончаренко

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here